Храми благочиння

Свято-Михайлівський храм

 

с. Киданівка

 

Адреса: с. Киданівка Богуславського району Київської області

Настоятель: протоієрей Андрій Сіончук,

контактний номер телефону: (096)950-54-07

 

Історична довідка

 

Село Киданівка розташоване за 14 км від райцентру і 15 км від залізничної станції Богуслав. В селі протікає річечка Хоробра,  яка  впадає в річку Рось. Рельєф горбистий. За легендами назва походить від вислову «кидай нивку». Поміщики утискали простих селян і ті, не витримуючи такого переслідування, покидали село. Також в селі були сильні вітри і через це хати в ярах закидало піском, людям не залишалось місця для проживання та праці, і з цієї причини вони кидали село.

 

Перші згадки про Киданівку в історичних джерелах належать до 1722 року, але село було засноване раніше. В ті часи воно належало до володінь графів Браницьких. За «Списком російських землеробів Київської губернії» 1865 року село Киданівка нараховувало 844 селян і 27 дворян. У 2008 році – 570 жителів, 415 дворів, з них 123 використовуються тільки для проживання влітку.

Барвиста Киданівка. Фото з сайту http://iloveukraine.com.ua/


 

В житті мешканців Киданівки важливу роль відіграє церква. У 1725 році побудували церкву в ім’я Архангела Михаїла, але згідно з записами українського краєзнавця Лаврентія Похилевича «на место еще древнейшей [церкви], как можно заключить из надписи 1722 года на цветной триоди». У 1741 році при ній був священиком о. Петро, посвячений 13 вересня 1724 року Волоським (Молдавським) єпископом в Богуславі, а в 1739 прийнятий в унію, за що був прогнаний парафіянами. На його місце в 1741 році прийняли о. Іоана Потапенка, посвяченого в Переяславлі. Оскільки церква була вже стара, її розібрали та на її місці побудували нову в 1848 році. 

 

У 1860 році настоятелем був о. Стефан Гаєвський. Після нього служив о. Іоан Зданевич, а після його смерті 1894 року настоятелем був о. Іоан Яворський. Після о. Іоана настоятелем був його син о. Олександр Яворський. В результаті Жовтневого перевороту, коли були атеїстичні гоніння, о. Олександра переслідували, і він переховувався в однієї віруючої жінки. Згодом священик захворів, і його не стало. Поховали о. Олександра при старому храмі.

 

У 1929 році церкву розвалили та розібрали. З матеріалів церкви побудували Будинок культури в центрі села, який дуже швидко зігнив та його перебудували з цегли. На місці, де стояв колишній Свято-Михайлівський храм, зараз нічого немає. Просто горб, біля нього зробили дорогу. Як виривали дорогу, могилу о. Олександра перенесли на цвинтар.

 

У 1999 році була зареєстрована церковна громада, яка за власні кошти пристосувала хатинку для богослужінь. Хата розташована трошки нижче на вулиці, де раніше стояв храм. Один парафіянин церкви її викупив у вчителя та подарував для переобладнання під храм. А вже у 2000 році на Різдво Христове настоятель храму о. Андрій Сіончук провів перше Богослужіння. Спочатку служили в непереобладнаній хатині, пізніше розібрали внутрішні стіни, збільшивши площу основного приміщення храму.

 

До Свято-Михайлівського храму регулярно ходять близько 15-20 осіб. Богослужіння здійснюються щотижнево.

 

Використані матеріали: 

«Сказания о населенных местностях Киевской губернии», укладач Л. Похилевич, видавець О. Пшонківський, 2007

Офіційний сайт Богуславської районної державної адміністрації Київської області,  http://boguslav-rda.gov.ua/

 

© 2018 bogblag.org.ua


(04561) 5-38-00


09700, Київська обл.,
м. Богуслав, вул. К.Маркса, 6.

Разработка сайта Echizh