Храми благочиння

Свято-Покровський храм

 

  с. Саварка

 

 

Адреса: с. Саварка Богуславського району Київської області

Настоятель: протоієрей Георгій Шетела,

контактний номер телефону: (098)800-01-03

 

Історична довідка

 

Село Саварка розташоване на лівому березі р. Рось, за 25 км від райцентру та 11 км до залізничної станції «Ольшниця». До Саварської сільської ради підпорядковане село Лютарі. Саварка розкинулась на протязі 8-ми кілометрів – з півдня річки Рось, а з півночі – оточене лісом. Рельєф переважно рівнинний.

 

У 1790 році в 56 дворах Саварки рахувалось 389 жителів, у 1864 – 890 жителів. На 1 квітня 2008 року в Саварці проживало 943 особи, а в Лютарях – 94.

 

За переказами, в сиву давнину тут було місто Савара. Залишками укріплення цього міста жителі вважали квадратний земляний вал, який оточував замковище, а також дві великі могили біля церкви (Гайворонову і Велику) та багато малих навколо села розкиданих. Поблизу села проходить Змієвий вал, так званий Троянів, який тягнеться з Ольшаниці, а біля Саварки переходить на правий берег до села Синиці. Про цей вал згадується в «Песне о полку Игоревом». Ще й зараз трапляються знахідки наконечників стріл та інше, що свідчить про бої, які тут проходили. Інша версія походження назви села – від першопоселенців Савки і Варки.

 

До 1917 року в селі діяла церковно-приходська школа.

 

Перші письмові відомості про село Саварку маємо в 1750 році, з часу заснування Покровської церкви. Вона була зроблена без жодного цвяха з дерева, привезеного з Чигиринського лісу, і нагадувала перевернутий човен. Дуже гарний та величний храм. Український краєзнавець Лаврентій Похилевич писав про нього так:

 

«По штатам состоит в 7-м классе; земли имеет 63 десятины. Из прежних Саварских священников известен Игнатий Коржениовский, которого визита 1790 года укоряет, что он, будучи «мало эдукованный [образованный] в русчизне [русском языке]», занимался более столярным искусством, а о духовных своих обязанностях небрег. Почему, для образования в полонизме, был послан в Радомысльскую консисторию».

 

Фотографія старого Свято-Покровського храму з архівного відділу

Богуславської райдержадміністрації

 

Дзвіницю добудували вже в ХІХ столітті. Храм реконстрували в 1905 році.

 

У 1983 році Свято-Покровський храм було знищено за вказівкою з району. Після руйнування селяни почали розбирати дрова, а коли їх топили в печі, було чутно, як співає ангельський хор. Саварчани надзвичайно дивувалися такому чуду, в результаті якого перестали розбирати деревину та викинули її на сміття. На місці, де стояв храм зараз стоїть сільська рада.

 

Коли мова зайшла про будівництво нового Свято-Покровського храму, люди та настоятель просили голову колгоспу використати старе намолене місце для побудови нового храму та отримали відповідь, що це неможливо.

 

27 жовтня 2012 року під керівництвом о. Георгія Шетели розпочалося будівництво нового храму через дорогу від старого місця, на пагорбі біля цвинтаря. Проект був розроблений Синодальним відділом Київської митрополії по архітектурі і проектуванню храмів УПЦ. Сільрада відмовила в фінансуванні церкви, а меценатом виступив тодішній голова правління підприємства «Агро-Богуславщина» Віктор Миколайович Луценко. На виділеному місці викопали котлован та вже завершили перший поверх. Храм планується двоповерховий.

 

Етапи будівництва храму

 

 

Храм будується коло цвинтаря

 

Освячення хреста

 

Зараз будівництво призупинилося, але є надії на його продовження в найближчому майбутньому.

 

На вибудуваному першому поверсі раз у 2-3 тижні проводяться служби, а взимку служби – лише по великих святах. О. Георгій також окормляє віруючих села Чайки, де на цей час релігійна громада не зареєстрована.

 

Використані матеріали:

«Сказания о населенных местностях Киевской губернии», укладач Л. Похилевич, видавець О. Пшонківський, 2007

Офіційний сайт Богуславської районної державної адміністрації Київської області,  http://boguslav-rda.gov.ua/

 

© 2018 bogblag.org.ua


(04561) 5-38-00


09700, Київська обл.,
м. Богуслав, вул. К.Маркса, 6.

Разработка сайта Echizh