В селі Хохітві освячено приділ на честь священномученика Володимира, митрополита Київського і Галицького

Будівництво храму досі триває

Будівництво храму досі триває

Будівництво хохітвянського храму розпочалося ще в 1999 році, але з різних причин йшло дуже повільно. Споруджені стіни декілька років стояли під відкритим небом і навіть почали руйнуватися. Відновились та пожвавились будівельні роботи з прибуттям до парафії чудодійної Казанської ікони Божої Матері у 2009 році, від якої чимало парафіян та прочан церкви отримали зцілення та допомогу. Вдячні парафіяни з радістю приймали участь у богослужіннях, житті парафії, будівництві храму. Ікона стала найбільшою духовною цінністю й святинею храму, на честь неї й було освячено будівництво нового храму. Наразі у церкві знаходиться список з цієї ікони. Різні люди приймали участь в спорудженні церкви, змінилося декілька настоятелів. Тільки через 15 років від початку будівництва за духовного керівництва нинішнього настоятеля храму протоієрея Андрія Сіончука частина будівельних робіт була закінчена та 8 лютого 2015 року, у день вшанування Собору новомучеників Церкви Руської відбулася знаменна подія, що зібрала у Божому храмі багато хохітвян та гостей села. Митрополит Білоцерківський і Богуславський Августин освятив на честь священномученика Володимира, Митрополита Київського і Галицького приділ храму, що будується.

 

Владику хохітвяни зустріли короваєм та квітами

 

Хресна хода навколо храму

 

Інтер’єр приділу храма


За Богослужінням архіпастирю співслужили благочинний Богуславського району протоієрей Михаїл Залізницький, настоятель храму протоієрей Андрій Сіончук, протоієрей Миколай Бойко, протоієрей Георгій Шетела, протоієрей Володимир Качай, протоієрей Ігор Лєбєдєв, протоієрей Богдан Синичин та ієрей Миколай Шелельо. Атмосфера панувала добра та душевна. Спільна молитва була особливо  вражаючою завдяки двом церковним хорам: Богуславського кафедрального Свято-Троїцького собору та хору місцевої парафії, в якому на службах храму співають до 15 парафіян. І у храмах великих міст не завжди буває стільки півчих, а для села – це справжнє диво. Владика Августин особливо відмітив майстерність та злагодженість  місцевого хору і висловив сподівання, що такий ентузіазм серед хору, та й серед самих парафіян не згасатиме і храм завжди буде переповнений щирими віруючими людьми. Адже саме це є найважливішим для церкви.

 

Освячення престолу

 

Архіпастир показує парафіянам антимінс

 

Парафіян та прочан прийшло надзвичайно багато

 

Учасниці церковного хору

 

Після завершення святкового Богослужіння архіпастир привітав духовенство, жителів села зі знаменною подією – спорудженням і освяченням нового Дому Божого.

 

Подячне слово митрополит Августин виголосив благодійнику Володимиру Івановичу Романенку та активним парафіянам храму й вручив їм церковні відзнаки Української Православної Церкви: В.І. Романенку – орден святителя Петра Могили, парафіянам - грамоти керуючого Білоцерківською єпархією. Наймолодших парафіян владика теж не забув привітати – вони отримали дитячу церковну літературу.

 

Благодійників та активних парафіян владика нагородив відзнаками УПЦ, а дітей привітав з освяченням розмальовками, молитовниками та іконками     

 

 



Ікона свщмч. Володимира

 

Священномученик Володимир, на честь якого освятили приділ храму, займає особливе місце в Православній Церкві. Він був мабуть що єдиним архієреєм в історії РПЦ, який правив на всіх столичних кафедрах: у Москві (1898-1912), Петербурзі (1912-1915) та Києві (1915-1918). За його благословенням та ініціативою збудовано сотні нових храмів, шкіл, притулків для нужденних. Він був активним борцем проти пияцтва. При його сприянні також влаштовувалися безкоштовні їдальні для голодуючих. На холерних кладовищах він здійснював панахиди за покійних, безбоязно відвідував холерні бараки в місцях, охоплених епідемією. 25 січня (за новим стилем - 7 лютого) 1918 року озброєні червоногвардійці ввірвалися в покої митрополита і після знущань, вивели його через економічні ворота за стіни Лаври, де й розстріляли. Таким чином, він став першим архієреєм-мучеником, що постраждав за совєтської влади. У 1992 році з благословення Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира чесні мощі святителя були відкриті і дотепер знаходяться в Дальніх печерах Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври. Рішенням Архієрейського собору РПЦ митрополит Київський і Галицький Володимир (Богоявленський) був причислений до лику святих, як священномученик. 7 лютого православні християни відмічають день його пам’яті. А віднині цей день стане особливим святом для парафіян та гостей хохітвянської церкви.

 

Використані матеріали:

Офіційний сайт Білоцерківської єпархії http://bc-eparchy.org.ua/

Уніан. Релігії. http://religions.unian.ua/

 

© 2018 bogblag.org.ua


(04561) 5-38-00


09700, Київська обл.,
м. Богуслав, вул. К.Маркса, 6.

Разработка сайта Echizh