СЛОВО ПАСТЫРЯ. Господи, помилуй!

Архиепископ Нафанаил (Львов)

 

Все богослужения Православной Церкви проникнуты молитвенным воплем: "Кирие элейсон - Господи, помилуй!"

 

Это древнейшая молитва человеческая. Древнее предание повествует, что согрешившие и изгнанные из рая наши прародители, сидя около рая, начали свое обращение к Богу именно этим покаянным воплeм души: "Господи, помилуй!" "Милостивый, помилуй меня, падшего!"

 

Священнейшие ветхозаветные творения - псалмы и пророчества - неустанно повторяют это слово: "Господи, помилуй". "Помилуй мя, Боже, по велицей милости Твоей" (Пс. 50). "Молитесь Богу, да помилует вас", - говорит пророк Малахия (1, 9).

 

Первая молитва, раздавшаяся в только что построенном храме в Иерусалиме была: "Господи Боже, услыши и помилуй!" (3 Цар. 8, 30).

 

Это первая молитва, которую выучивает православный ребенок, и это же последняя молитва, которую повторяет предсмертно тускнеющее сознание умирающего.

 

И если в спокойные дни, в сутолоке повседневной суеты, часто равнодушно повторяются, как привычный затверженный припев "Господи, помилуй", то в момент, когда или опасность, или страдание, или жгучее сознание бездны своего падения сотрясают душу, - тогда этот краткий молитвенный вопль внезапно пропитывается глубочайшей силой и смыслом. И как осужденный на смерть перед судьей, во взоре которого хочет прочитать он последнюю надежду на помилование, как опасно больной в мольбе к врачу, способного его спасти, начинает душа человеческая вопить к Всемогущему: "Господи, помилуй!"

 

Много прекрасных молитв сложено вдохновенными пророками. Но когда смерть заглядывает в глаза, или когда нестерпимый огонь стыда жжет душу, тогда не может человек найти в себе сил, чтобы спокойно повторять пространные молитвы, но вместо них, всеми своими силами взывает: "Господи, помилуй!"

 

И когда сверх всех надежд окажется, что этот вопль услышан, когда Милующая Рука отклонит, казалось, неизбежную смертельную опасность или выведет душу из безысходного тупика, тогда спасенная душа привязывается крепкой любовью к этой простенькой молитовке и уже спокойно и просветленно повторяет её во все светлые и темные, скорбные и радостные минуты жизни.

 

Вот почему припевом "Господи, помилуй" пропитано Православное богослужение. Если Православие, как учит митрополит Антоний, есть по преимуществу религия покаяния, если, по учению того же святителя, оно есть святилище всего человечества, и все, что есть истинно доброго, ценного, правильного во вселенной, где бы оно не находилось, по существу принадлежит Православной Церкви, то, конечно, тут, в храме православном, в православной молитве, на подобающем ему месте в богатых содержанием богослужениях, должно находиться фундаментальное молитвословие человечества - "Господи, помилуй!"

 

И отдельный человек, и народы, и все человечество уже много раз стояли на краю гибели, и много раз были спасены Божией милующей рукой. Как же поэтому не взывать: "Господи, помилуй!"?

 

Мы, несомненно, предугадываем, что эта первая молитва человеческого рода, впервые произнесенная устами наших согрешивших прародителей в горький час изгнания из рая, она же будет и последней молитвой человеческих уст, когда в огне и буре, в гласящей трубе архангельской закончится человеческая история, и в трепетном приближении к престолу Праведного Судьи не найдется у человеческих душ ни сил, ни времени для иных молитв, кроме этой - кратчайшей и бездонно-глубочайшей: "Господи, помилуй! Господи, пощади и помилуй!"

 Источник: http://nspm.kiev.ua

 

23 червня Православна Церква вшановує пам'ять святителя Іоана, митрополита Тобольського

Святитель Іоан народився 1651 року в місті Ніжині в родині шляхтича Максима Васильківського. Про дитячі та юнацькі роки життя Іоана відомості не збереглися. У 1668-1675 роках він навчався в Києво-Могилянській академії і після її закінчення був залишений у ній викладачем латинської мови.

 

У 1675 році, незабаром після закінчення академії, молодий чоловік прийняв у Києво-Печерській лаврі чернечий постриг з ім'ям на честь святителя Іоана Златоуста. Після смерті святителя Феодосія 24 листопада 1696 року рішенням ради був обраний чернігівським архієреєм.

 

10 січня 1697 року Патріархом Московським Адріаном в Успенському соборі Московського Кремля Іоан був хіротонізований в єпископа Чернігівського з возведенням у сан архієпископа, а в 1711 році поставлений митрополитом Тобольським і всього Сибіру.

 

Святитель Іоан (Максимович) відомий своєю місіонерською і богословською діяльністю. Він є засновником Чернігівського колегіуму, а також автором численних поетичних творів. Його перу належить дивовижний за багатством духовного досвіду «Іліотропіон», виданий у п'яти книгах. 9 червня 1715 року митрополит Іоан відслужив літургію, а потім влаштував обід для духовенства і злиденних, за яким сам прислужував гостям. Потім владика пішов у свої покої, в яких наступного ранку був знайдений мертвим у молитовному положенні на колінах перед Чернігівською Іллінською іконою Божої Матері. 

 

Святитель Іоан був похований у дерев'яній прибудові Софіївського собору на честь преподобних Антонія і Феодосія Києво-Печерських. Прославлений святитель Іоанн, митрополит Тобольський серед святих у червні 1916 року.

 

Тропар

 

Наставниче благочестия, сиротствующих питателю, скорбящих утешителю, недугующих врачу безмездный, душею страждущих скорый помощниче, теплый молитвенниче о всех ко Господу, святителю отче Иоанне, моли Христа Бога спастися душам нашим.

 

Матеріал з сайту http://religions.unian.ua/

 

20 червня - День Святого Духа

 

Після Свого Вознесіння Господь, як і обіцяв, умолив Бога Отця послати на землю Святого Духа. Відтоді Дух Святий допомагає кожній віруючій людині відшукати дорогу до Спасіння у Вічності. Він сприяє нам в ухилянні від гріха, очищує розум від бруду, подаючи добрі думки.

 

Преподобний Серафим Саровський казав, що сенс життя людини полягає в постійному збиранні (стяжанні) Святого Божого Духу. Отже, коли ми живемо по совісті, маємо тверду віру та щиру молитву, Святий Дух наповнює нас і допомагає жити в згоді з правдою Божою. Коли ж, навпаки, людина вершить зло та при цьому навіть не відчуває потреби в духовному очищенні, Дух Святий залишає її душу, і така людина поступово перестає відрізнятися від тварин.

 

Згадаємо сьогодні останню бесіду Господа з учнями, коли після Таємної Вечері Він розповів їм про майбутнє сходження Духа Святого такими словами:

 

Істинно кажу вам: краще для вас, щоб Я пішов. Бо, якщо Я не піду, Утішитель не прийде до вас; а як піду, то пошлю Його до вас, і коли Він прийде, викриє світ за гріх, і за правду, і за суд. За гріх – тому, що не вірують в Мене. За правду – тому, що Я йду до Отця Мого, і вже не побачите Мене. А за суд, бо князя світу цього осуджено. Ще багато чого маю сказати вам, але ви тепер не можете вмістити. Коли ж прийде Він, Дух істини, то наставить вас на всяку істину; бо не від Себе говоритиме, а буде говорити те, що почує, і майбутнє звістить вам. Він прославить Мене, бо від Мого візьме і звістить вам. Усе, що має Отець, – Моє; тому Я сказав, що від Мого візьме і звістить вам (Ін. 16, 7-15).

 

Зі святом!

 

Матеріал з сайту http://orthodoxy.org.ua/

 

19 червня православна спільнота відзначає свято П’ятдесятниці, вшановуючи Святу Живоначальну та Нероздільну Трійцю

 

Як і заповідав Господь Ісус Христос, учні після Його Вознесіння перебували разом у молитві та очікували на сходження Утішителя – Духа Святого.

 

За переданням, усе відбувалося в тій самій Сіонській Горниці, де свого часу було звершено Тайну Вечерю. І ось, на п’ятдесятий день після Воскресіння Христа з мертвих, з неба донісся шум, ніби від сильного вітру, а потім приміщення, де знаходилися апостоли разом з Пресвятою Богородицею, наповнилося незвичайним полум’ям, яке у вигляді вогняних язиків опустилося на кожного з них. У цей момент учні Христові сповнилися Духа Святого та почали прославляти Бога різними мовами, яких навіть не знали раніше.

 

Основою їхньої проповіді стала звістка про те, що Господь Ісус Христос був розіп’ятий і помер, але смерть була не в змозі утримати Його, і Він воскрес із мертвих – так, як сповіщали про це пророки. У той день в Єрусалимі на свято зібралося чимало представників різноманітних народностей та країн, і всі вони були вражені, коли почули та зрозуміли проповідь Воскресіння Христового кожен своєю власною мовою. Диво настільки вплинуло на народ, що того ж дня хрестилося близько трьох тисяч людей.

 

Цей день є днем народження Церкви Христової, оскільки сходження Духа Святого знаменувало повноту дій Трійці по її утворенню: Бог Отець поклав для неї основи в Старому Завіті, Бог Син створив її, коли втілився на Землі, і Бог Дух Святий ствердив її, відколи почав постійно діяти в ній та надавати Благодатні Дари.

 

До речі, традиція прикрашати храми зеленню цього дня нагадує, що Дух Святий, як про Нього йдеться в молитві, є «життя Податель», який приходить на землю, щоб оновити увесь створений світ.

 

Матеріал з сайту http://отченаш.укр

 

Дочірні категорії

© 2018 bogblag.org.ua


(04561) 5-38-00


09700, Київська обл.,
м. Богуслав, вул. К.Маркса, 6.

Разработка сайта Echizh