18 травня православні християни моляться перед образом Пресвятої Богородиці «Невипивана чаша»

Явління образу сталося в 1878 році. Одержимий недугою пияцтва селянин Єфремовського повіту Тульської губернії, заслужений відставний солдат пропивав усе, що знаходив у своєму будинку, і практично дійшов до жебрацького стану. Від непомірного пияцтва у нього віднялися ноги, але пити він не переставав.

 

І ось, цьому зовсім вже занепавшому чоловікові одного разу уві сні з'явився старець, який звелів іти в монастир міста Серпухова і відслужити перед іконою Божої Матері «Невипивана Чаша» молебень, після чого він буде зцілений від згубної недуги.

 

Без копійчини в кишені, не володіючи ногами, селянин не ризикнув вирушити в подорож. Але святий старець з'явився йому вдруге, втретє і вже настільки грізно наказав виконати повеління, що нещасний п'яниця негайно відправився в дорогу, долати яку йому довелося йдучи на четвереньках.

 

Прийшовши в монастир, він розповів про свої сновидіння. Стражденний попросив відслужити молебень. Але ніхто в монастирі не знав ікони Божої Матері з такою назвою.

 

Тоді комусь прийшла думка: а чи не та це ікона Богородиці, яка висить в проході з храму в ризницю з зображенням чаші. І яке ж було здивування всіх, коли на зворотному боці ікони дійсно побачили напис: «Невипивана Чаша».

 

Знаменно було і те, що, поглянувши на ікону преподобного Варлаама, учня святителя Московського Олексія, селянин відразу ж впізнав того старця, який з’являвся йому уві сні. З Серпухова він повернувся цілком здоровим.

 

Звістка про дивовижне прославлення ікони Божої Матері швидко поширилася не тільки в Серпухові, але і по всій Росії. Одержимі пристрастю пияцтва, їх рідні і близькі поспішали до чудотворної ікони з молитвою про зцілення від недуги, і багато, дуже багато людей, приходило вже для того, щоб подякувати Богородиці за Її милість.

 

В даний час у відродженому Серпуховському Висоцькому монастирі щонеділі по закінченні Божественної літургії звершується молебень з акафістом і водоосвяченням, за яким поминають імена тих, хто страждає пияцтвом.

 

Тропар

 

Днесь притецем вернии к Божественному и пречудному образу Пресвятыя Богоматери, напояющей верных сердца небесною Неупиваемою Чашею Своего милосердия и людем верным чудеса показующей. Яже мы видяще и слышаще духовно празднуем и тепле вопием: Владычице премилостивая, исцели наша недуги и страсти молящи Сына Твоего Христа Бога нашего спасти души наша.

 

Матеріал з http://religions.unian.ua/

 

15 травня - пам'ять святих жінок-мироносиць

У другу неділю після Пасхи Православна Церква святкує пам'ять святих жінок-мироносиць, а також праведних Йосифа Ариматейського і Никодима.

 

Йосиф Ариматейський і Никодим помазали тіло Ісуса Христа перед похованням, а жінки-мироносиці прийшли помазати тіло Христа в перший день після суботи - у неділю.

 

Жінки, йдучи до гробу, міркували, «хто відвалить камінь від гробу». Перед їхнім приходом, внаслідок сходження ангела, трапляється землетрус, який відвалив камінь і навів страх варту.

 

Ангел говорить жінкам, що Христос воскрес, і чекає їх у Галілеї. Євангеліє від Іоана, як найпізніше, особливо підкреслює, що Марія Магдалина прийшла до гробу першою, - «А дня першого в тижні, рано вранці, як ще темно було, прийшла Марія Магдалина до гробу, та й бачить, що камінь від гробу відвалений…». Повертаючись до апостолів Петра й Іоана вона каже: «Не знаємо, де поклали Його!» (Ін. 20:2).

 

Після того, як пішли апостоли Петро та Іоан, біля гробниці залишилася Марія Магдалина. Вона думала, що тіло викрали, і плакала. У цей час їй явився Христос, Якого вона прийняла спершу за садівника.

 

Він говорить їй, щоб вона не торкалася до Нього, поки Він не зійшов до Отця, і просить її повідомити учням про Його воскресіння. Потім, згідно Євангелію від Матвія, Марія, повертаючись з благовістям до учнів, зустрічає другу Марію, і Христос являється вдруге, наказуючи знову повідомити про Воскресіння всім учням. Апостоли ж, почувши про воскресіння Ісуса, не повірили.

 

За церковним переказом першій Ісус з'явився не Магдалині, а своєї матері – Діві Марії.

 

В Євангелії від Матвія Ісус з'явився відразу всім жінкам-мироносицям (Мф. 28:9-10).

 

Євангелісти і священне передання зберегли нам ряд імен: Марія Магдалина, Марія - мати Якова молодшого та Йосії, і Саломія, Іоана, Марфа і Марія - сестра Лазаря, Сусанна та інші.

 

Свята Марія Клеопова, мироносиця, за переказами Церкви була дочкою праведного Йосифа Обручника від його першого шлюбу і була ще зовсім юною, коли Пресвята Діва Марія була заручена з праведним Йосифом і введена в його будинок.

 

Свята Діва Марія жила разом з дочкою праведного Йосифа, і вони подружилися, як сестри. Праведний Йосиф після повернення зі Спасителем і Божою Матір'ю з Єгипту в Назарет видав заміж дочку за свого меншого брата Клеопу, тому вона називається Марією Клеоповою.

 

Свята Іоана Мироносиця, дружина Хузи, домоправителя царя Ірода, була однією з жінок, які слідували за Господом Ісусом Христом під час Його проповіді, і служила Йому. Разом з іншими жінками після Хресної смерті Спасителя свята Іоана приходила до гробу, щоб помазати миром Святе Тіло Господа, і чула від ангелів радісну звістку про Його славне Воскресіння.

 

Праведні сестри Марфа і Марія, увірували в Христа ще до воскресіння Господом їх брата Лазаря. При настанні гоніння на Єрусалимську Церкву і вигнанні праведного Лазаря з Єрусалиму, вони допомагали своєму святому братові в проповіді Євангелія в різних країнах. Про час і місце їх мирної кончини відомостей не збереглося.

 

Цей день є церковним жіночим святом, коли родичі, друзі і діти вітають своїх близьких жінок - дружин, матерів, сестер, дочок.

 

Тропар

 

Праведнаго Лазаря Боголюбивыя сестры, Марфо и Марие преславныя, чистым сердцем Христа в житии вашем возлюбили есте, мироносиц вземше чин, и Его, яко Сына Божия, безбоязненно исповедали есте, сего ради ныне во обителех Отца Небеснаго со Ангелы и всеми святыми славно царствуете. Умолите, Егоже возлюбили есте, и нам, грешным, в вере и любви Христовой утвердитися и Царствия Небеснаго сподобитися.

 

Матеріал з http://religions.unian.ua/

 

13 травня - день пам'яті святителя Ігнатія (Брянчанінова), єпископа Кавказького і Чорноморського

Майбутній святитель народився 5 лютого 1807 року в старовинній дворянській родині Брянчанінових.

 

В 1826 році за наполяганням батька, юнак на ім'я Дмитро, таким було мирське ім'я святителя, закінчив Військове інженерне училище. Однак, не зважаючи навіть на вмовляння царської сім’ї,  кар'єрі офіцера він волів прийняття чернецтва і подав прохання про відставку, яка була задоволена лише після важкої хвороби.

 

Після видужання він вступив послушником в Олександро-Свірський монастир, потім перейшов в Оптину пустинь.

 

У 1831 році він був пострижений у чернецтво з ім'ям Ігнатій на честь Ігнатія Богоносця, через кілька днів був висвячений у сан диякона, а ще через три тижні прийняв сан священика.

 

У 1833 році отець Ігнатій став ігуменом і був направлений у Троїце-Сергієву пустинь під Санкт-Петербургом, для відновлення монастиря, який прийшов у запустіння.

 

27 жовтня 1857 року в Казанському соборі святий був поставлений в єпископа Кавказького і Чорноморського.

 

Хоча своєю єпархією він управляв лише чотири роки, йому вдалося багато зробити для розвитку церковного життя в цьому регіоні.

 

Знову серйозно захворівши, владика був направлений в 1861 році на спокій в Костромську єпархію в Ніколо-Бабайський монастир. Там він зайнявся письменницькою діяльністю, написавши відомі праці «Принесення сучасному чернецтву», «Отечник», «Слово о смерти» і багато інших. А його «Аскетические опыты» до цього часу є найкращим порадником не тільки для чернецтва. Маючи глибоку світську освіту, владика впевнено спілкувався з багатьма відомими людьми Росії. Його дискусія про «тілесність ангелів» з його сучасником свт. Феофаном Затворником до цього часу є об’єктом дослідження для богословів. Докладно про цю дискусію можна дізнатись прочитавши статтю, яка розміщена в рубриці Бібліотека.

 

Помер єпископ Ігнатій 30 квітня 1867 року.

 

Тропар

 

Православия поборниче, покаяния и молитвы делателю и учителю изрядный, архиереев богодухновенное украшение, монашествующих славо и похвало: писании твоими вся ны уцеломудрил еси. Цевнице духовная, Игнатие Богомудре, моли Слова Христа Бога, Егоже носил еси в сердце твоем, даровати нам прежде конца покаяние.

 

Матеріал з http://religions.unian.ua/

 

12 травня - день пам'яті преподобного Амфілохія Почаївського (ХХ століття)

«А путь праведних - як променисте світило, яке більше та більш аж до повного дня». Ці слова Святого Письма отримали чергове підтвердження на прикладі життя преподобного Амфілохія Почаївського. Обравши чернечий шлях порятунку, пізнавши у Христі «всі скарби премудрості й відання», він рукою Господа творив чудеса: виганяв бісів; молитвою і любов'ю до стражденних лікував тілесні недуги, перед якими була безсила медицина; воскрешав померлих.

 

Навіть після смерті праведника на його могилі продовжували відбуватися чудеса. Навесні 2002 року Священний Синод Української Православної Церкви прийняв рішення про приєднання почаївського старця - схиігумена Амфілохія - до лику святих.

Матеріал з http://religions.unian.ua/

 

Дочірні категорії

© 2018 bogblag.org.ua


(04561) 5-38-00


09700, Київська обл.,
м. Богуслав, вул. К.Маркса, 6.

Разработка сайта Echizh