Храми благочиння

Свято-Миколаївський храм

 

 с. Медвин

 

 

Адреса: с. Медвин Богуславського району Київської області, вул. Миколія.

Настоятель: протоієрей Петро Доброцький,

контактний номер телефону: (097)710-83-08

 

Історична довідка

 

Село Медвин розташоване на півдні Богуславського району Київської області за 27 км від районного центру і за 29 км від залізничної станції Богуслав. Село простяглося з півночі на південь на 5 км, із заходу на схід – на 4 км. Населення складає 3500 осіб.

 

Село ділиться навпіл річкою Хороброю, яка бере початок біля урочища Свята Гора і впадає в річку Рось. На території села є багато ставків та безіменних струмків.

 

Перші документальні свідчення історії, в яких згадується Медвин, відносяться до 1520 року. Це – «Благодартвенный адрес богуславского приказа данный медвинскому купцу Ярошину за похвальное управление делами», з якого видно, що Медвин на початку ХVІ століття був пригородом Богуслава і залежав від нього в господарських справах.

 

Село Медвин має надзвичайно цікаву історію. Раніше в селі було багато храмів. В одній частині Медвину – Свято-Успенський храм, а в іншій – Свято-Миколаївський. Перші відомості про медвинську парафію Миколи Чудотворця сягають 1726 року. У 1874 році церква добудована та оновлена «тщанием прихожан при пособии от казны». У 1908 році «отремонтирована, выкрашена снаружи и внутри, и сделана в ней роспись». Збудовано дерев'яну дзвіницю, зведено церковну сторожку і дім для священика. Український краєзнавець Лаврентій Похилевич писав про медвинські храми:

 

«Две церкви деревянные: Николаевская и Успенская отнесены по штатам первая к 3-му, а вторая к 4-му классу; земли принадлежит Николаевской 36, а Успенской 58 десятин. Нынешняя Успенская церковь с приделом во имя великомученицы Варвары построена в 1859-60 годах старанием священника Прокофия Богорского. О прежней в визитах за 1741 и 1746 годы Богуславского деканата читаем, что «построена 1707 года, что в то время при ней был священником Даниил Синькевич, посвященный епископом Переяславским Арсением Берлом, но утвержденный по презенте князя Юрия Любомирского, старосты Богуславского, в 1738 году митрополитом Шептицким, после предварительного принятия унии с папами». Известно впрочем, что несмотря на принятие священниками унии, большинство прихожан Медвинских держалось постоянно благочестия и за исполнением треб обращалось в монастыри и церкви, оставшиеся в православии. Церковь эта, сгоревшая в 1789 году, стояла близ Николаевской. На нынешнее возвышенное место среди прихода перенесена в 1797-1800 годах. Иконостас нынешней Успенской церкви сделан еще в 1758 году, как значится в надписи под иконой Спасителя, и спасен из сгоревшей церкви.

О Николаевской церкви в помянутых визитах говорится также, как о давно существующей, с отнесением построения ее к 1726 году. Священник Павел Василевич, при ней служивший в начале минувшего столетия, был также посвящения православного. Вокруг церкви приметны остатки валов. В давнее время, по народному преданию, кроме поименованных двух церквей, в местечке, которое и ныне простирается на 7 верст длины, были еще следующие церкви в 40 саженях; Георгиевская на юг от Спасской, саженях в 30-ти, где теперь кирпичный завод. Всесвятская на святой горе, в южной части местечка; цеховая шевская церковь близ вышеупомянутой, где шевцы имели свои дома и лавки; еще одна церковь, неизвестно во имя какого праздника, находилась на предместье, близ святой горы. Обе последние церкви были вне замка. Приметно по остаткам кирпичей, битого стекла и черепья, что жилища Медвинские простирались в древнее время, гораздо далее нынешних пределов.
В приходе Медвинской Николаевской церкви состоит деревня Митяевка. Она лежит при речке Боярке, в 5-ти верстах на юго-запад от Медвина. В деревне этой в 1790 году считалось 711 душ населения, а ныне 812».

 

Перед початком Другої світової війни храм, що був в центрі, села закрили і натомість відкрили там клуб. Під час війни в приміщенні тримали полонених, а після війни голова колгоспу, побачивши, що о. Іоан Селецький (котрий жив в Богуславі та приїжджав до Медвина на богослужіння та Літургії) зазирає у вікно храму, дав наказ зруйнувати церкву. Перед руйнуванням вдалося забрати та зберегти багато святинь, які пізніше були передані до сучасного храму.

 

За словами о. Іоана: «Попри всі негаразди і перешкоди від влади, я у відчай не впадав, адже потреба у храмі була велика – у навколишніх селах жодного приходу, діяла лише Богуславська церква. Знайшли стареньку хату на вул. Миколія, під соломою, стеля ще не впала». Знайдена хата належала багатодітній сім’ї. Батько сімейства наступив на граблі, отримав зараження та помер, через декілька тижнів померла його дружина. Лишилося шестеро дітей: чотири хлопці та дві дівчини. Одна з дівчат Дуня доглядала за молодшими братами, а коли вийшла заміж, хлопці пішли до армії. Розпочалася війна, брати пішли воювати. Жоден з них не повернувся живим. Сестри повиходили заміж, і хата залишилась порожньою. Кілька років її наймали різні селяни, аж поки церковна громада в 1947-1948 році не викупила її у власниць.

 

Хата потребувала ремонту. О. Іоан продовжує: «Почали шукати допомогу…, на лісоторговому складі продавалися дерев'яні фінські будиночки. Зібрали гроші, купили, привезли, але влада дозволу на ремонт не дала. Куплені на громадські кошти будівельні матеріали реквізували на будівництво аптеки. Зрештою, дозволили перекрити шифером, але громада вирішила перекрити оцинкованим залізом (для можливості наступної добудови купола). А щоб таку розкіш знову не забрали, відразу ж пофарбували – буцім він з простого заліза. Ось так з простої селянської хати поволі, з великими труднощами поставала діюча Миколаївська церква».

 

У 1950 році Свято-Миколаївський храм вже був діючим. У 1954 році вже повноцінно проводилися хрестини та вінчання. З часом були надбудовані куполи, обладнувалося і прикрашалося приміщення зсередини.




У 2007 році після 49 років служіння не стало о. Іоана Селецького. Він пробув настоятелем храму найдовше: з 1958 по 2007 рік. Протоієрея Іоана замінив молодий священик Петро Доброцький, який мав велике бажання відремонтувати приміщення церкви.

 

У 2009 році Благодійний фонд «Богуслав» надав кошти на ремонт даху, який протікав; оплатили газифікацію.

 

У 2010 році БФ «Богуслав» зайнявся оновленням храму: знайшли майстрів-іконописців, підібрали ікони. Протягом року велися роботи по розпису храму. Досвідчені художники-іконописці Вовкула Сергій та Кулик Ігор вклали весь свій талант і душу в написання 37 нових фресок, на яких зображені святі апостоли та святителі, мученики та мучениці, преподобні та праведні.



Будівля також була відремонтована зсередини - всі стіни перетягнуті шпаклівкою з сіткою, щоб закласти основу під фрески; та зовні - вирівняні, побілені стіни, замінений центральний купол, який стало видно здалеку. Потім затісна для громади церква збільшилась просторово; раціональної реставрації зазнали хори.

 

12 Листопада 2011 року для парафіян церкви відбулася довгоочікувана подія: урочисте освячення оновленого храму, який можна було назвати справжньою окрасою села. У цей день Високопреосвященнійший Митрофан, архієпископ Білоцерківський і Богуславський, з архіпастирським візитом відвідав церковну парафію з нагоди завершення настінного розпису та оновлення храму. Перед початком Божественної Літургії владика Митрофан звершив чин малого освячення храму, окропив його стіни та прихожан, які з великою радістю прийшли молитися до свого оновленого храму, святою водою.

 

У неділю 30 листопада 2014 року, на жаль, сталась пожежа, яка майже повністю зруйнувала приміщення храму. Зараз служби проводяться у хаті, що належала онуці о. Іоана, та знаходиться поруч з храмом.

 

4 грудня, у день свята Введення у храм Пресвятої Владичиці Богородиці і Приснодіви Марії, митрополит Білоцерківський і Богуславський Августин відвідав парафію святителя Миколая у Медвині. Біля зруйнованого пожежею храму владика мав зустріч з парафіянами. Архіпастир звершив святковий молебень та очолив парафіяльні збори, на яких було прийнято рішення на фундаменті згорілої церкви будувати нову. Владика дав настанови та благословив вірних на добру справу.


Використані матеріали:

«Медвинські скрижалі», укладачі П. Гогуля, А. Листопад, 2011

«Сказания о населенных местностях Киевской губернии», укладач Л. Похилевич, видавець О. Пшонківський, 2007

Офіційний сайт Богуславської районної державної адміністрації Київської області,  http://boguslav-rda.gov.ua/

Офіційний сайт Білоцерківської єпархії Української Православної Церкви, http://bc-eparchy.org.ua/

 

© 2018 bogblag.org.ua


(04561) 5-38-00


09700, Київська обл.,
м. Богуслав, вул. К.Маркса, 6.

Разработка сайта Echizh